Понад дві з половиною тисячі людей, десятки шахрайських офісів, регулярні перекази криптовалюти та контакти з представниками силових структур. Таку картину діяльності угруповання вималювали детективи НАБУ у справі «Карфаген».
Нові матеріали розслідування оприлюднили 4 листопада. У них антикорупційні органи розповіли не лише про ймовірне прикриття колцентрів, а й про інші напрямки діяльності фігурантів.
Скільки коштувало прикриття шахрайського колцентру
За підрахунками слідства, організація контролювала щонайменше 52 шахрайські колцентри. Загалом у них могли працювати понад 2700 людей. Щоб ці офіси продовжували працювати без перешкод з боку правоохоронців, організатори, як стверджують детективи, запровадили регулярну систему виплат.
Тариф за один такий об’єкт становив 7 тисяч доларів щомісяця. Представникам правоохоронних органів передавали інформацію про адреси колцентрів, які мали отримати захист. Після цього гроші надходили на визначені криптовалютні гаманці. Розрахунки, за версією слідства, мали відбуватися до п’ятого числа кожного місяця.
Система передбачала централізований облік адрес. Це давало змогу учасникам угруповання відстежувати, які заклади сплачують за прикриття, і, як вважають у НАБУ, не допускати неузгоджених перевірок чи слідчих дій.
Один із криптогаманців, досліджених детективами, за період із 16 жовтня 2025 року до 25 квітня 2026 року отримав 3,75 млн USDT. Це цифровий актив, курс якого прив’язаний до долара США. Водночас ця сума сама по собі не означає, що всі кошти були хабарями конкретним посадовцям: у представлених матеріалах такого розподілу не наведено.
Хто, за версією слідства, стояв за схемою
У НАБУ говорять щонайменше про 12 учасників злочинної організації. Серед них, за даними детективів, були представники кримінального середовища та чинні працівники правоохоронних органів, зокрема СБУ, Національної поліції й Офісу генерального прокурора.
Одним із ключових персонажів розслідування є чоловік із прізвиськом «Мексиканець». Його слідство пов’язує з міжнародним наркосиндикатом «Хімпром». За інформацією бюро, він є громадянином Росії, якого оголосили в розшук у РФ у 2016 році, а згодом, у 2019-му, і в Україні.
Детективи стверджують, що після початку повномасштабного вторгнення діяльність наркосиндикату не припинилася. Окремо вони звернули увагу на записи, які, на їхню оцінку, можуть свідчити про зв’язки керівника угруповання з представниками російської ФСБ.
Для налагодження системи захисту незаконного бізнесу в Україні «Мексиканець», за версією слідства, співпрацював із чоловіком на прізвисько «Кримінал». У матеріалах його характеризують як раніше неодноразово судимого та пов’язаного з правоохоронним середовищем.
Яку роль могли відігравати працівники поліції та СБУ
У записах, оприлюднених антикорупційними органами, фігурують правоохоронці, яким слідство відводить роль посередників і покровителів незаконного бізнесу.
Зокрема, чоловік із позивним «Прайс», якого НАБУ пов’язує з керівництвом одного з підрозділів Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, нібито отримував гроші за те, щоб певні колцентри могли працювати без втручання поліції. За матеріалами справи, такі домовленості діяли щонайменше від січня до липня 2026 року.
Ще один епізод стосується повернення техніки, вилученої під час обшуку в одному з офісів. Після слідчих дій фігуранти, як вважають детективи, шукали можливість домогтися повернення обладнання через Печерський районний суд Києва. У цьому їм нібито допомагав правоохоронець, який обговорював із ними подання скарг та оплату за бажаний результат.
Зрештою техніку повернули. Слідство також зафіксувало надходження коштів на криптогаманець, який фігурує в цьому епізоді.
У матеріалах згадується і чоловік із позивним «Акім». НАБУ називає його високопосадовцем СБУ у званні генерал-майора. За версією детективів, він мав допомагати учасникам організації уникати уваги інших співробітників спецслужби та вирішувати питання через правоохоронні контакти.
Наприкінці липня 2026 року учасники угруповання, як стверджують у бюро, дізналися про намір активізувати боротьбу з шахрайськими колцентрами після відповідних доручень державного керівництва. У відповідь вони нібито обговорювали тимчасове припинення роботи офісів та посилення заходів конспірації.
Колцентрами діяльність угруповання не обмежувалася
У розслідуванні йдеться про кілька інших напрямків, які могли приносити учасникам незаконні прибутки. Серед них НАБУ називає торгівлю наркотичними речовинами через мережу магазинів U-420, виготовлення контрафактних сигарет та підробленої іноземної валюти.
За даними слідства, у 2026 році фігуранти облаштували нелегальний цех, де виготовляли фальшиві євро. Для цього використовували поліграфічну техніку та матеріали, за допомогою яких намагалися відтворити елементи захисту справжніх банкнот.
Оприлюднені записи також містять розмови про можливий підкуп високопосадовців. Ішлося про те, щоб не допустити обмежень для магазинів, пов’язаних із продажем речовин на основі канабісу. За інформацією НАБУ, реалізувати цей задум учасникам не вдалося.
У справі є епізоди з нападами та викраденнями
Окрему частину розслідування становлять можливі насильницькі злочини. Детективи перевіряють причетність фігурантів до організації нападів, викрадень людей, катувань та вимагання значних сум грошей.
Один із наведених епізодів стався в липні 2026 року біля спортивного клубу в центральній частині Києва. За версією слідства, перед нападом його виконавці могли отримати інформацію про пересування майбутньої жертви через міську систему відеоспостереження «Безпечне місто».
У НАБУ заявили, що доступ до відповідних відеозаписів здійснювався через обліковий запис співробітника Департаменту захисту національної державності СБУ.
Після нападу, як стверджують детективи, один із фігурантів, якого вони вважають чинним поліцейським, передавав організаторам відомості про хід розслідування. Зокрема, він нібито повідомляв, що правоохоронці не планують перехоплювати нападників.
Оприлюднені НАБУ та САП матеріали стосуються версії слідства. Розслідування триває, а винуватість фігурантів має бути доведена в суді.