Волонтери з організації «Троянда на руці» досі згадують одну сім’ю з Куп’янська.
Похилі чоловік і жінка — добрі, але вперті люди — аж 28 разів просили евакуювати їх із прифронтового міста. І щоразу, після порятунку, знову поверталися додому.
«Вони садили картоплю, копали город, і увесь час чоловік пересувався разом з нами. Ми дуже сварились, а потім вже змирились і везли його», – розповів Суспільному керівник громадської організації Олександр Гуманюк.
Як родина щоразу поверталася до Куп’янська, волонтери досі не розуміють. Старенькі самі діставалися небезпечного міста, телефонували, коли починалися обстріли, і просили забрати їх знову.
Зазвичай таких людей заносять у «чорний список», аби не ризикувати життями рятувальників. Але ця пара стала для волонтерів майже рідною — сварилися, жартували, допомагали одне одному.
Тепер родина нарешті у Харкові. І хочеться вірити — цього разу вони залишаться в безпеці.