Свято Покрови Пресвятої Богородиці сповнене глибокого духовного змісту. Він символізує надію на небесне заступництво та допомогу у небезпечних обставинах. У народному житті він збагатився великою обрядовістю, прикметами, гаданнями, про які розповідають етнографи Аполлон Корінфський, Богдан Рева, Сергій Максимов.
Народні прикмети на Покрову
Селяни століттями жили у гармонії з природою, значні зміни у житті пов’язували з пам’ятними датами. Покров у селянському році був межею між восени та взимку. Аполлон Корінфський наводить міркування, що й саму назву свята пов’язували з тим, що перший сніг покривав землю.
Орієнтуючись на зміни погоди, до Покрови добрі господарі утеплювали хати, конопатили кути. Аполлон Корінфський наводить народний вислів «Захопи тепла до Покрови. Не вхопиш до Покрови — хата буде не така!».
Які прикмети погоди на Покров? Стійкими стали передбачення, які селяни передавали з покоління до покоління:
- Яка погода на Покров, такою буде і зима.
- Якщо випав сніг на Покров, то буде сніговим Різдво.
- Ясний та теплий день обіцяє довгу безсніжну осінь.
- Дощ на Покров – до негоди. Але теплий дощ обіцяв снігову зиму та врожайний рік.
- Вітер із півдня обіцяє м’яку зиму, північний — до суворої та довготривалої зими.
- Спостереження за деревами передбачали таке: не залишилося листя на гілках — буде легким наступний рік, було багато жовтого листя — до врожаю зернових.
- Веселка у святковий день – знак особливого благословення небес, за врожай можна не переживати.
Небесні сили слід було задобрити цього дня. Вважалося, що чим більше частування на столі, тим багатшим буде врожай наступного року.
Як слід проводити святковий день
У день великого християнського свята було прийнято всією сім’єю бути присутнім на богослужінні в церкві. Православні моляться з вірою в те, що вони мають абсолютний захист і заступництво Божої Матері.
Що можна просити на Покрову Пресвятої Богородиці?
Жінки у богородичний день просили у молитвах послати у шлюбі любов та згоду, вірність чоловіків, дітям – послух та здоров’я. Всі можуть молитися у це свято про прощення гріхів, про милосердя до страждаючих та хворих, про підтримку людей похилого віку. Дівчата моляться Богородиці про заміжжя, про дарування сім’ї.
Що заведено робити на Покров?
Найбільше раділи Покрову дівчини на виданні, це свято часто вважається дівочим. Кожна панночка поспішала цього дня раніше за всіх запалити свічку в церкві, щоб першою вийти заміж восени. На Покров вважалося вдалим сватання, а весілля у цей день було запорукою щасливого подружжя. З цього дня розпочинався сезон осінніх весіль.
До Покрову починали топити печі. Сергій Максимов пише, що перший обряд проводили з молитвою «Батюшка Покров, натопи нашу хату без дров!». Вважали, якщо перший раз протопити дровами від яблуні, то всю зиму буде в будинку тепло.
На Покров пекли млинці, вони були знаком утеплення будинку. Перед трапезою господар обходив із млинцями усі кути, читаючи молитви. На столі цього дня були рясні частування з плодів нового врожаю, які мали залучити успішний сільськогосподарський рік.
Ще один обов’язковий покровський обряд у селян – “загодовування” свійської худоби на зиму. Тваринам урочисто згодовували особливий сніп вівса (пожинальний), щоб захистити їх від напастей у сувору пору.
Що не можна робити на Покрові 14 жовтня?
У святковий день не допускалися сварки, лихослів’я, поганий настрій, свято має бути веселим та яскравим. Відомі такі заборони:
- Займати гроші, щоб не жити весь рік у злиднях.
- Відмовляти у сватанні, щоб не залишитися на самоті.
Під забороною були важкі господарські роботи: будівництво, збирання, прання. Богдан Рева пише, що всі сільськогосподарські роботи мають бути закінчені до свята, після Покрови землю не чіпали до весни.
Жіночі обряди та ворожіння на Покров
Свято, присвячене Богородиці, вважається днем жіночої сили. Заміжні жінки та юні дівчата користуються цим, щоб провести особливі обряди на благополуччя у сім’ях або погадати на заміжжя.
Матері дбають про те, щоб діти, дочки та сини були в парі. Для цього рано-вранці з іконою в руках читають над ними особливу молитву.
Незаміжні дівчата приваблюють заміжжя такими діями на Покрову:
- Увечері перед святом вимовляють: «Покрий землю сніжком, а мене — женочком!». Після цього мовчать до самого сну, а вночі очікують, що насниться наречений.
- Зав’язують голову хусткою, наслідуючи заміжні жінки.
- Подають милостиню, примовляючи «На двох!».
- Вітають усі сімейні пари, частують власноручною випічкою.
Популярні серед дівчат такі ворожіння на Покрові:
- З вузликами. Для цього брали дві однакові мотузки або стрічки, пов’язували їх вузлами, уявляючи, що так наречений прив’яжеться, з’єднаються долі. Треба зберігати мотузочки над дверима як талісман.
- З віником. Святковим вечором слід було новим віником підмістити в хаті, зібрати сміття в білу хустинку, примовляючи: «Як у хаті підмітаю, то наречених до себе закликаю. Як сміття на хустку збирається, так у мій будинок свати з’їжджаються». Зберігали вузлик ближче до порога.
- З обручками, якщо залишилися від предків. Кільце опускали на блюдце з водою, ставили його на підвіконня на ніч, запалюючи поряд свічку. При цьому просили надіслати таке ж сімейне щастя, в якому прожили предки. Вранці обручку зав’язували в нову хустинку, носили з собою.
Вірним засобом для заміжжя вважалося користуватися змовленою водою. Для цього над склянкою води вранці читали весільну змову, вмивалися нею та витиралися сорочкою нареченого.
Так народна культура та творчість збагатили православне свято Покрови. Цей день проводили не лише у молитвах та проханнях, але й дотримувалися звичаїв, обрядів, які дають надії на щасливе майбутнє.