У Харкові є проблема, якої майже не знають у західних областях. Супутниковий сигнал тут пропадає регулярно.
Причин кілька. Робота засобів радіоелектронної боротьби, наводки від потужної техніки, підміна координат. Плюс провали мобільного інтернету, коли зв’язок ніби є, а дані не йдуть.
Зазвичай водій бачить, що навігатор завмер або показує десь в Ліма. Для того, хто поставив у машину маячок для захисту від угону, історія серйозніша. Огляд моделей із урахуванням цих умов зібраний тут: https://ibag.net.ua/gps-treker-kharkiv.html
Чому звичайний трекер у таких умовах не ефективний?
Більшість недорогих пристроїв мають один спосіб визначити місце – це супутники ( GPS ).
Логіка проста: поки сигнал є, все працює. Немає сигналу, немає координат. Трекер не ламається, він просто показує останню відому точку в якої вже немає сенсу.
І виходить парадокс. Пристрій потрібен саме тоді, коли щось пішло не так. А саме в цей момент він не працює.
Тому в умовах, де сигнал зникає регулярно, дивляться не на один параметр, а на кількість резервних каналів. Огляд автономних моделей із такими технологіями є за посиланням джерело.
План Б. Визначення за мережами Wi-Fi
Технологія називається WIFI Detect, і працює вона без супутників узагалі.
Довкола вас десятки бездротових мереж. Роутери в квартирах, магазинах, кав’ярнях, офісах. Кожен постійно транслює свій унікальний ідентифікатор, і це відкриті технічні дані, які бачить будь-який пристрій у радіусі дії.
Трекер сканує, які мережі бачить і з якою силою сигналу, а далі за їхньою комбінацією визначає своє місце. Паролі не потрібні, до самих мереж він не підключається.
Працює це там, де супутники безсилі: у паркінгу, в гаражі, всередині будівлі, і головне, коли сигнал заглушено РЕБ.
План В. Пеленгація SIM-картки
Третій рівень вмикається тоді, коли й мереж Wi-Fi поруч не виявилося.
Принцип інший, ніж у двох попередніх. Тут шукають не сам трекер, а SIM-картку всередині нього. Картка постійно тримає зв’язок із базовими станціями, і за рівнем сигналу до найближчих із них розраховується зона, у якій вона перебуває.
Працює це не з будь-якою карткою. Потрібні спеціальні SIM-картки, які встановлюються тільки в трекери Ibag і йдуть у комплекті з пристроєм. Зі сторонньою карткою цей рівень недоступний, бо послуга надається під конкретний пул номерів.
Виглядає це так. Власник звертається на гарячу лінію, виконується пеленгація, і координати з радіусом пошуку надходять прямо в месенджер на смартфон. Не крапка на карті, а територія, у межах якої перебуває картка.
Уявіть ситуацію. Машину викрали, супутники заглушено, Wi-Fi мереж поруч немає, і всі звичні способи пошуку мовчать. Ви фактично не знаєте нічого. І тут пеленгація дає зону: конкретний гаражний кооператив або квартал, де стоїть ваше авто.
Це не адреса з номером будинку. Але різниця між «десь в Україні» і «ось цей квартал» така, що далі вже є з чим іти в поліцію.
Точність залежить від щільності базових станцій. У місті це сотні метрів, за містом більше. Але коли альтернатива це повна невідомість, різниця величезна.
Ще одна перевага: цей спосіб працює за мінімального рівня зв’язку, коли решта каналів уже нічого не дає.
З того, що зараз доступно на українському ринку, таку послугу надають лише GPS трекери Ibag.
Чому потрібен гібрид 4G і 2G
Тут окремий момент, який стосується саме прифронтових міст.
Що більше частот підтримує пристрій, то більше в нього шансів знайти робочий канал, коли частину діапазонів забиває перешкода. Трекер, який працює тільки в 4G, при проблемах із цим діапазоном стане офлайн. Трекер, який має і 4G, і резервний 2G, переходить на нижчу швидкість, але лишається на зв’язку.
Швидкість для передачі координат не потрібна, координати це кілька байтів. Потрібна стабільність.
Саме тому GPS трекер Ibag робиться гібридним: основний канал 4G LTE, резервний 2G, плюс два додаткові способи визначення місця, які не залежать від супутників взагалі.
Відверто про те, чого не буває
Тут варто сказати те, чого зазвичай не пишуть у рекламі.
Стовідсоткової гарантії не дає жоден пристрій.
Заглушити можна і Wi-Fi. Поруч може не виявитися жодної мережі, наприклад у полі чи на порожній промзоні. Мобільний інтернет може працювати так погано, що дані не піднімаються навіть при формальній наявності зв’язку. Може не бути покриття взагалі.
У таких умовах професійний пристрій теж може не впоратися. Різниця в іншому, що звичайний GPS трекер має одну систему локацій – GPS ( як правило модулі ще й досить слабкі по якості ), гібридний має три системи. Щоб він був “офлайн”, мають збігтися три несприятливі фактори одночасно, а не один.
Це не гарантія. Це суттєво вищі шанси.
Що перевірити перед покупкою?
Чотири питання, які варто поставити продавцю.
Скільки способів визначення місця має пристрій? Якщо тільки супутники, у харківських умовах цього замало.
Чи є резервний канал зв’язку? Наявність 2G поряд із 4G це не застарілість, а страховка.
Чи вміє пристрій відкидати недостовірні координати? При підміні сигналу трекер може показати місце за тисячі кілометрів, і фільтр за швидкістю переміщення таке відсіює.
Яка реальна автономність у вашому режимі? Питайте не «скільки працює взагалі», а «скільки працює, якщо виходити на зв’язок онлайн, двічі на добу і тд».
Підсумок
У спокійних умовах якісні GPS трекери показують приблизно однаково. Різниця виявляється тоді, коли сигнал зник.
Один пристрій у цей момент “улітає в офлайн”. Інший переходить на запасний канал, потім на другий запасний, і продовжує працювати. Інколи гірше за точністю, але працювати.
Для міста, де перебої з сигналом це “норма”, а не виняток, різниця між цими двома сценаріями і є те, за що варто платити.