Генеалогічне дерево – це список людей, які пов’язані кровними узами. Його складають, щоб дізнатися про свій рід і щоб залишити таку пам’ять нащадкам. Як дізнатися про своє коріння і скласти генеалогічне дерево, яке стане цінним документом сімейного архіву, пояснили автори книг Максим та Олександр Андрєєви та Поліна Бусигіна.
Що таке генеалогічне дерево та яких видів воно буває
Генеалогічне дерево – це схематичний опис родинних зв’язків у вигляді символічного дерева. У книзі «Створи свій родовід» автори Максим та Олександр Андрєєви розповідають, що здавна рід людини асоціювався з деревом, що росте. У зображенні роду стовбур – це засновники сімейної династії, а гілки та листя – нащадки.
Але дерево лише один із способів графічно уявити схему родинних зв’язків. Складаючи його, кожен автор виходить із власних завдань та переваг, тому використовує різні методи зображення генеалогії сім’ї. У Європі Середньовіччя генеалогічні дерева сімей були пофарбовані в відмітні кольори. Так, імена заміжніх жінок вписували на ліловому фоні, а імена чоловіків, які не мали дітей, писали на червоному.
Можна зустріти і поділ сімейних дерев за ґендерною ознакою — на чоловічі та змішані. У першому випадку в дерево включали тільки предків по чоловічій лінії (від батька до сина) та їх подружжя, до змішаних — усіх прямих предків.
У книзі «Генеалогія: як відтворити історію вашої родини» її автор Поліна Бусигіна пише, що спочатку замість портретів на генеалогічному дереві зображували герби сімей. Вони дозволяли швидко відстежити родинні зв’язки та продемонструвати, хто кому наскільки прямий нащадок та предок.
Дерево можна оформити у формі таблиць:
- Горизонтальні таблиці. Інформація розташовується ліворуч праворуч по старшинству. Першим є найстарший представник роду, а далі його нащадки.
- Кругова таблиця. Упорядник дерева розташовується по центру, а навколо нього формуються кола, в які вписуються предки по батькові та матері.
- Поколінний розпис. Спорідненість відображається у вигляді пронумерованого списку всіх членів роду, а інформація про кожного з них починається з нового рядка. Вільний простір на аркуші використовують для доповнення поколінного розпису біографічними даними.
При складанні родоводів розрізняють два основних види – висхідні (прямі) і низхідні (зворотні).
Висхідне генеалогічне дерево бере початок від наймолодшого на момент складання дерева представника сім’ї. Від нього вгору спрямовуються гілки, що вказують на батьків. Від кожного з них знову розвиваються нові гілки, які ведуть до їхніх батьків тощо. Найстаріший представник роду відображається на вершині дерева. Через таку схему зображення родинних зв’язків дерево і отримало назву «висхідне».
Формуючи генеалогічне дерево по висхідній, вказують лише прямих предків, не вносячи даних про братів і сестер, навіть якщо вони є чи були. Це вважають головним недоліком висхідного дерева, оскільки воно не дає повного уявлення про всі роди.
Схему низхідного дерева будують від предків до нащадків. Щоб його скласти необхідна серйозна пошукова робота та наявність інформації про багатьох родичів із кількох поколінь. У низхідному дереві предків розміщують вгорі, від них вниз по дереву покоління за поколінням мають нащадків. Наймолодші представники роду виходять унизу біля коріння.
Перевагою цієї схеми складання сімейного дерева стало те, що перераховуються всі відомі нащадки, а не лише прабатьки. Використовуючи висхідну схему побудови генеалогічного дерева, можна зобразити рід у всій його повноті. Наприклад, генеалогічне дерево китайського мислителя Конфуція вважається розгалуженим. Оригінальні списки, що складаються з імен усіх його нащадків, а їх понад 2 млн. осіб, становлять 43 тис. сторінок.
Як скласти власне генеалогічне дерево
Родове дерево можна створити самостійно. Для цього проведіть системне дослідження історії роду, зберіть дані та фотографії, систематизуйте. Ось як виконати це завдання:
- Зберіть максимум інформації. Почніть із опитування родичів про членів сім’ї. Складіть коло питань, які потрібні для складання генеалогічного дерева: де і коли народилися родичі, де навчалися або працювали, чи були одружені, хто був чоловіком, чи були діти, скільки їх і який вік. Якщо родичів вже немає в живих, коли і де вони померли, де поховані.
- Вивчіть сімейні фото. Подивіться старовинні фотоальбоми разом з іншими членами вашої родини, запитайте, як звати людей, зображених на знімках, випишіть їхні імена. Відсортуйте фото, які потрібні для оформлення сімейного дерева.
- Попрацюйте із сімейним архівом. Вивчіть старі сімейні документи, що збереглися: дипломи, копії трудових книжок або свідоцтво про шлюб, народження чи смерть.
- Зверніться до міських чи обласних архівів. Вони зможете отримати дані про найближчих родичів у межах кількох десятиліть. Після обробки запиту родичі отримають свідоцтво про народження та шлюб батьків, бабусь та дідусів, просуваючись углиб роду. Звертаючись до архіву, необхідно врахувати, де проживав предок і вказати тимчасові рамки інформації, що запитується.
- Використовувати як одне з джерел інтернету. Крім особистої інформації, в архівах можна знайти публікації ЗМІ про важливі події, що відбувалися в краї, де жили предки, рідкісні фотографії, списки жертв політичних репресій та інформацію у військових документах 1941–1945 рр., якщо до цих подій батьки мали стосунки.
- Зробіть запити про народження, смерть, одруження родичів до органів ЗАГСу. Подавши необхідний пакет документів і підтвердивши свою спорідненість, можна отримати довідки про народження, укладення шлюбу (подружжя), розірвання шлюбу (подружжя), зміну прізвища, імені, по батькові, смерті та про шлюбну правоздатність предків.
- Систематизуйте отриману інформацію. Створіть на аркуші паперу схему дерева, зафіксуйте ключові імена та родинні зв’язки між людьми.
- Оформіть генеалогічне дерево: роздрукуйте готовий шаблон і вклейте фото, доповнивши написами, або оцифруйте фото, обробіть їх у графічному редакторі і створіть панно.
Роздруковане та оформлене в раму генеалогічне дерево стане подарунком до пам’ятних та ювілейних сімейних дат.
Вивчаючи родовід можна дізнатися все про предків, родичів, ступінь спорідненості. Це додаткова можливість вивчити родові хронічні та спадкові захворювання, що навіть може врятувати життя. Завдяки схемі зможете відтворити історію своєї сім’ї, зберегти її культуру, традицію та сімейні цінності.
Пошук та збір даних про нащадків – трудомістка справа. Вивчаючи кожне покоління родичів, значно розширіть знання свого роду. Упорядкування генеалогічного древа — це можливість розповісти молодшому поколінню сім’ї про предків, прищепити любов до роду та зберегти історію досягнень династії.